- зобидити
- —————————————————————————————зоби́дитидієслово доконаного видурозм., рідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
зобидити — див. зобиджати … Український тлумачний словник
зобиджений — зоби/жений, а, е, розм. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до зобидити. || у знач. прикм. 2) у знач. прикм. Який зобидився, образився … Український тлумачний словник
зобидження — я, с., розм. Дія за знач. зобидити … Український тлумачний словник